КОТИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до кіт. Дикий котище.. учепився пазурами в спину одному з козаків (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 310.