КОТКИ́Й, а́, е́.
1. Який легко котиться (див. коти́тися1 1).
2. Зручний для кочення; добре вкочений. Котка доріжка; Коткий грунт.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 310.