КОТКО́, а, ч., фольк. Те саме, що ко́тик 1. Танцювали миші По бабиній хаті.. І котко-баламут, Нам без його не пробуть (Чуб., V, 1874, 515).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 310.