КОТЛЕ́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до котле́та. [Ага:] Я з’їла… котлетку, бутерброд з ікрою (Корн„ II, 1955, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 311.