КОТЯ́, я́ти, с. Маля кішки. * У порівн. І тихо, мов ті котята, рачки покрались хлопці (Мирний, IV, 1955, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 312.