КРАК1, а, ч., діал. Кущ. Пан з небораком чатують за кроком (Стар., Вибр., 1959, 113); Оцей старий дотепник і штукар — Відомо всім — колишній вовкулака. Було, засяє місяця пожар, І він крадеться з-за густого крака (Рильський, Поеми, 1957, 11).
КРАК2, а, ч., діал. Ворон (див. во́рон1 1). Полети ж ти, краче, де матінка плаче (Чуб., V, 1847, 465).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 322.