КРАМАРИ́ХА, и, ж., розм. Дружина крамаря. На станції по платформі йде назустріч Грицькові пані крамариха (Вас., І, 1959, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 323.