КРАНОВА́, во́ї, ж., розм. Те саме, що кранівни́ця. І кранова у будці синьоока, а біля серця в неї партквиток (Сос., Щастя… 1962, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 324.