КРАПЛИ́СТИЙ, а, е.
1. Який виступає, падає великими краплями (про дощ, росу, піт і т. ін.). Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (Стар., Вибр., 1959, 7); Краплистий дощ товкся, немов горох до долівки (Март., Тв., 1954, 304); Ще мить, і вони [сльози] покотилися б по щоках — рясні і краплисті (Донч., VI, 1957, 267).
2. Те саме, що крапча́стий 1. Мостила вона ближче до себе дві великі подушки у краплистих темних пошивках (Вовчок, І, 1955, 254); Навіть цивільний піджак, білий комірець та краплиста краватка не могли змінити вигляду задумливого, завжди зосередженого обличчя начальника штабу дивізії (Рибак, Час.., 1960, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 325.