КРАСУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. красува́тися 4. Чутки пливли, як хмари .., носились в повітрі, мов пил з квіток в час красування ниви (Коцюб., II, 1955, 42); Ще жила пшениця у красуванні.., а на дворі радгоспівськім до.. жнив готувалися (Колг. Укр., 7, 1958, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 329.