КРЕЙСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Плавати за певним маршрутом.— «Сміливий звіробій» крейсує біля берегів нашого острова! (Трубл., І, 1955, 163).
2. Здійснювати розвідувальну й охоронну службу в певних водах.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 332.