КРЕ́МОВИЙ, а, е. Блідо-жовтий (про колір); жовтавий. Блакитна сукня.. зграбненько пошита.., але кремова по свіжішій моді зроблена (Л. Укр., III, 1952, 497); Троянди — білу, кремову й червону,— Я зрізав, не без жалю і вагань (Рильський, І, 1956, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 334.