КРИЖИ́НИЙ, а, е. Прикм. до кри́жень. Як перельоту я жадібно дожидав — І табунців чирят, і зграй тяжких крижиних..! (Рильський, III, 1961, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 343.