КРИ́ЛОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1. * Образно. [Таня:] Буває іноді, Катре, що як налинуть ті думоньки та як підхоплять на крилоньки, та й занесуть-занесууть… (Вас., III, 1960, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 346.