Що oзначає слово - "крильце"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КРИ́ЛЬЦЕ, кри́льця́, с.

1. Зменш.-пестл. до крило́ 1, 2. Полетіла б я до тебе, та крилець не маю (Пісні та романси.., II, 1956, 5); Жайворонок.. крильцями тріпоче в синій вишині (Сос., Солов. далі, 1957, 14); Часом лиш плесне серед тих фаль [хвиль] весела риба срібним крильцем (Фр., VIII, 1952, 214).

2. Кожен із бокових виступів нижньої частини носа. Крильця її рівного, з ледь помітною горбинкою носа і досі дихають переляком (Стельмах, І, 1962, 52).

3. Різальна частина лапи культиватора. Для проведення борозен на культиваторах кріпляться лапи.. із знятими крильцями (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 130).

Під кри́льце́м чиїм — те саме, що Під крило́м (див. крило́). Тільки з появою Бжеського йому [Маєвському] блимнула надія оселитися під крильцем нового магната (Тулуб, Людолови, І, 1957, 50); Підріза́ти (підтя́ти, підби́ти, злама́ти і т. ін.) кри́льця кому — те саме, що Підріза́ти (підтя́ти, підби́ти, злама́ти і т. ін.) кри́ла (див. крило́). — Ой, гляди, щоб Заруба тобі крилець не підрізав,— хихикнув Барило (Кучер, Трудна любов, 1960, 256); Розправля́ти (розпра́вити) кри́льця — те саме, що Розправля́ти (розпра́вити) кри́ла (див. крило́). Час, моя пісне, у світ погуляти, Розправити крильця, пошарпані горем (Л. Укр., І, 1951, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 346.