КРИСТАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док.
1. Перетворюватися в кристали, набувати форми кристалів. Деякі речовини залежно від умов можуть кристалізуватися в різних кристалічних формах (Цікава хімія, 1954, 61).
2. перен. Набувати чіткості, завершеності; виформовуватися. Хай «Шляхи мистецтва» будуть тою трибуною, де у вільній дискусії кристалізуватиметься єдиний напрям (Еллан, II, 1958, 74); Аморфна маса, за яку він вважав своїх земляків, почала вже кристалізуватися (Панч, II, 1956, 196).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 349.