Що oзначає слово - "критика"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КРИ́ТИКА, и, ж.

1. Розгляд і оцінка когось, чогось із метою виявлення та усунення вад, хиб. Оперта на тих двох авторитетах [церковній і мовній традиціях], мусила література [в Галичині] стати кастовою, зректися всякого поступу, всякої критики (Фр., XVI, 1955, 38); Напруження минуло, зате знов почалася критика, знов почали пропонувати Юрчикові брати отаманство. Говорили одверто, не звертаючи уваги на те, що Марусяк сидить тут же і що кожне таке слово гірше ножа його крає (Хотк., II, 1966, 226); Член партії повинен.. розвивати критику і самокритику, сміливо викривати хиби і добиватися їх усунення (Статут КПРС, 1961, 4); [Мартиненко:] Знаєте, здорова критика мов цілюща вода (Мороз, П’єси, 1959, 198); // розм. Вказівка на вади, хиби. Критикували на шкільних комсомольських зборах, але до неї якось і критика не липне (Гончар, Тронка, 1963, 33); // розм. Негативне судження про щось. Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли (Л. Укр., III, 1952, 674).

Голобе́льна кри́тика див. голобе́льний; За́тиск кри́тики див. за́тиск; Затиска́ти (зати́скувати, зати́снути) кри́тику див. затиска́ти; Наво́дити (наве́сти) кри́тику; Піддава́ти (підда́ти) кри́тиці — критикувати. [Писар:] Покажіть вірші, я зараз наведу критику (Сам., II, 1958, 146); Співати не пристане сам [Сава Петрович], послухає тільки, а потім критику наведе: мовляв, поганих.. пісень співають (Головко, II, 1957, 192); Захищаючи інтереси трудящих, революційний демократ Писарєв піддав всебічній критиці тодішні економічні і політичні російські відносини (Наука.., 12, 1958, 50); Не витри́мувати кри́тики див. витри́мувати; По́над уся́ку кри́тику — позбавлений будь-яких вад, недоліків. Усім хлопець подобався дуже.. Більше за тебув понад усяку критику (Головко, І, 1957, 278).

2. Літературний жанр, завданням якого є розгляд, тлумачення та оцінка літературних, мистецьких або наукових творів. Читав [Іван] усе, що потрапляло до рук: художню літературу, критику, публіцистику (Кол., Терен.., 1959, 155); Літературна критика; Театральна критика.

3. Збірн. до кри́тик 1. Таке обмеження [селянською тематикою] сфери творчості не раз підкреслювалось не тільки критикою, але й інтелігентним читачем (Коцюб., III, 1956, 239); Гостро негативна оцінка, що її зазнали від критики перші мої.. твори, змусила мене замислитись над подальшими шляхами моєї творчості (Донч., VI, 1957, 582).

4. заст. Критична стаття. — Чи ж осли не пишуть критик? Чи комедії не грають Мавпи? (Л. Укр., IV, 1954, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 350.