КРИТИКА́НСТВО, а, с., розм. Дріб’язкова, уїдлива, упереджена критика. Ленін усіляко підтримував критику, принципіальну, товариську і різко засуджував демагогічне критиканство (Ком. Укр., 6, 1967, 47); Не допускати проявів демагогії й критиканства, розносу за помилки в творчих шуканнях (Рад. Укр., 6.I 1957, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 351.