Крицяний, а́, е́ = Крицевий. Шух. І. 192. Похмуро дивит в крицяну рушницю. Федьк. І. 19.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 308.
Що oзначає слово - "крицяний"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.