КРО́ЛИК, а, ч. Те саме, що кріль. Лопатинський понавозив з Києва картин, на яких були намальовані панни з котиками, ..з кроликами і навіть.. з собачками (Н.-Лев., III, 1956, 207); Дикі кролики — предки всіх порід свійських кроликів (Посібник з зоогеогр., 1956,116); * У порівн. Мов кролик на удава, дивився сенатор на роз’ярілого свого вождя (Гончар, II, 1959, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 364.