КРУГОВЕ́РТЬ, і, ж. Те саме, що коло́ворот1. — Лоцман, пантруй! Бистрина. Круговерть (Шер., Генерал Орленко, 1948, 11); Парубки ще міцніше налягають на колесо, і все в шаленій круговерті меркне, засновується колами темної основи (Стельмах, І, 1962, 62).
КРУГОВЕ́РТЬ, і, ж., рідко. Те саме, що вир 1. Пором заносило помалу На крутоверть (Мал., Віщий голос, 1961, 23); — Віддалятися від берега не рекомендується, бо там.. такі крутоверті, що легко можуть засмоктати (Чаб., Катюша, 1960, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 369.