КРУЖЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко, Те саме, що кружля́ти 1-5. Дим клубками круженяє; * Образно. Вітай все нове, що в житті круженяє (Тич., Комунізму далі.., 1961, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 371.