КРУПИ́НА, и, ж. Окреме зернятко крупів. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною (Номис, 1864, № 12321).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 372.