КРУПНИЧО́К, чку́, ч. Пестл. до крупни́к. [Граф:] Коли змолотять по півкопи — даси увечері ти їм ріденький крупничок (К.-Карий, II, 1960, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 373.