КРІОЛІ́Т, у, ч. Мінерал — сполука алюмінію та фтору; використовується в алюмінієвій промисловості. Велика кількість фтористого водню йде на виробництво штучного кріоліту (Заг. хімія, 1955, 291).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 356.