КРІПЕ́НЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Досить міцний, сильний. З Дніпра віб кріпенький вітерець (Рад. Укр., 5.V 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 357.