КУДИ-І́НДЕ, присл. Куди-небудь в інше місце. Ходім, ринде, куди-інде, де нас люде не знатимуть і риндею не зватимуть (Номис, 1864, № 10360); — А бий тебе сила божа!— думає Максим. — Хоч би вже повели куди-інде… або ворог де вирискався!.. А то — муштра та й муштра! (Мирний, II, 1954, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 384.