КУ́ДРІ, ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.). Від роскоші кудрі (кучері) в’ються, від журби січуться (Номис, 1864, № 13499).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 386.