КУКУРІ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до кукурі́кати 1. Північ: тричі під вікном Півень кукурікнув (Бор., Тв., 1957, 62); Десь недалеко хрипливим голосом, як відрубав, кукурікнув півень (Коцюб., І, 1955, 247); Бабин півень.. злетів на тин і кукурікнув (Донч., VI, 1957, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 388.