КУ́ЛІ, невідм., ч. У деяких країнах Далекого Сходу, а також у ряді країн Азії, Африки та Америки — чорнороб, вантажник. Балаган був майже порожній: кілька китайців-ремісників, вантажники-кулі в синіх робах (Донч., VI, 1957, 411); Покірним кулі він не хоче буть, а хоче.. собі до щастя вибороти путь (Гонч., Вибр., 1959, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 391.