КУПА́ЛЬНИЦЯ1, і, ж. Жін. до купа́льник1. Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (Головко, І, 1957, 450); Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (Минко, Вибр., 1952, 206).
КУПА́ЛЬНИЦЯ2, і, ж. Лучна рослина родини жовтцевих з яскравими великими квітами. Купальниця європейська (Trollius europaeus L.) — багаторічна рослина, в насінні якої міститься понад 20% середньо-висихаючої олії (Ол. та ефір. культ., 1956, 340).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 401.