КУПИНЯ́СТИЙ, а, е. Вкритий купинами (див. ку́пина́); нерівний, горбастий. Вистрибнувши з човна, негайно попрямував [косар] до купинястої ділянки луків, де росла цупка, міцна трава (Коп., Сон. ранок, 1951, 10); Ми йшли очеретами, чагарниками, через заболочені, купинясті вибалки (Збан., Крил. гонець, 1953 22)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 403.