КУРА́Й1, ю́, ч. (Salsola L.). Трав’яниста степова рослина групи перекотиполе. Курай росте в посівах різних культур (Бур’яни.., 1957, 35); Вітрові вслід котився не знати куди беручкий курай (Кучер, Пов. і опов., 1949, 91).
КУРА́Й2, я, ч. Старовинний народний башкирський музичний інструмент; рід сопілки. Ти кобзу любиш ніжнодзвонную, а я — співаючий курай (Тич., II, 1947, 233).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 406.