КУРКУЛИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до курку́ль. Як злетілася вовками до хати вся Смолякова фамілійка: і сердитий, як звір, курку лище — брат з Вербівця (Козл., Ю. Крук, 1957, 464).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 411.