КУРІ́ПЧИН, а, е. Прикм. до курі́пка. Запитав звірів їжак: — Може, зробимо отак: для куріпчиних дітей Змелем лантух гречки цей? (Стельмах, Колосок.., 1959, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 409.