КУТИ́КУЛА, и, ж., спец.
1. У рослин — тонка безструктурна плівка, що вкриває покривну тканину листків і стебел. В дорослому стані стебло конопель має чотири основних типи тканин — кору, твірну тканину, деревину і серцевину. Зовні кора вкрита епідермісом і шаром кутикули (Техн. культ., 1956, 126).
2. У тварин і людей — шар щільної речовини, що вкриває поверхню клітин.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 418.