КУ́ХАР, я, ч. Те саме, що кухова́р. Кухар зварив куліш (Н.-Лев., II, 1956, 32); Гусенята росли швидко.. Я ходив з ними до їдальні, і кухар завжди давав їм рисової каші з компотом (Багмут, Опов., 1959, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 420.