КУШИ́Р, у, ч. (Ceratophyllum L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива. Сам Дашкович.. обіруч вибирав раки й рибу з жабуриння та куширу (Н.-Лев., І, 1956, 416); Воду занесло мулом, товстий шар куширу та ряски вкрив її теплою ковдрою зверху (Чаб., Тече вода.., 1961, 7); Для періоду заповнення водоймища і для першого року його існування характерний буйний розвиток рослин, що вільно плавають на воді — ряски, спіродели, куширу (Укр. бот. ж., XVII, 1, 1960, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 425.