КУЩИ́СТІСТЬ, тості, ж. Наявність кущів, здатність утворювати їх (про злакові та інші трав’янисті рослини). У посіві вівса мишій був затінений, тому у нього зменшились і кущистість, і ріст, і розміри колосків (Бур’яни.., 1957, 20); — Треба закріпити в ній [пшениці] кущистість і добірне зерно, щоб це спадкувалося в звичайних умовах, розумієш? (Донч., V, 1957, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 426.