КУЩОВИ́Й, а́, е́.
1. Який росте кущем, кущами. На дні ярів доцільно висаджувати кущові породи для затримання мулу, який може замулювати луки (Наука.., 8, 1959, 31).
2. Прикм. до кущ 3. — На кущовій нараді я вже двічі виступала з промовою (Кочура, Родина.., 1962, 44); — Варвара Іванівна беззмінний і чудовий керівник предметної комісії в школі і кущового методоб’єднання… (Коп., Земля.., 1957, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 426.