КУЩУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що куща́стий. Дротяні загорожі навколо садиб були майже непомітні в густих зарослях кущуватої жовтої акації (Руд., Вітер.., 1958, 9); Нелегко було вчорашнім хліборобам загонити великі саперні лопати в кущуватий, рутвяно-зелений, вкритий ту маковою росою посів… (Гончар, III, 1959, 215); Никанор зовсім заріс чорною кущуватою бородою (Мик., II, 1957, 79); Важкі думки примушують його кущуваті брови ще нижче насунутися на очі (Чаб., Балкан, весна, 1960, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 426.