КІБЕРНЕ́ТИК, а, ч. Фахівець з кібернетики. Хто тільки не вивчає пам’ять сьогодні — кібернетик і біолог, психолог і лікар (Знання.., 8, 1973, 6); Кібернетики вважають, що процес творчості, як і всякий інший процес людської діяльності, відбувається за цілком визначеними правилами (Літ. Укр., 15.VII 1966, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 688.