Що oзначає слово - "кібець"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КІ́БЕЦЬ, бця, ч. (Falco apivorus). Хижий корисний птах родини соколових, переважно з сірим або рудим пір’ям. Здалека чується — клекоче орел, лопотить своїм носом бушель, сова стогне божевільним реготом, кряче ворон, а кібці.. в’ються понад гіллям (Мирний, III, 1954, 293); Навколо самі птахи. Он кібець поніс у пазурах мишеня (Юхвід, Оля, 1959, 154); * У порівн. На його обличчі вирізнився гострий, мов у кібця, ніс (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 158.