КІНГСТО́Н, а, ч. Клапан у підводній частині судна для впускання (при потребі) забортної води. [Балтієць:] Приготувати шлюпки, одкрити кінгстони (Корн., І, 1955, 79); Два матроси, що лишилися живі, відкрили кінгстони й потопили корабель, не здавши його ворогові (Іст. УРСР, І, 1953, 591).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 163.