ЛА́ГОДІННЯ, я, с. Дія за знач. ла́годити. Доми та забудування і в його селі, і в Києві стояли без лагодіння десятки років (Н.-Лев., І, 1956, 619); Не така дорога, як лагодіння (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 432.