ЛАДНЕ́НЬКО. Присл. до ладне́нький. — Ми вже йому налаштуємо ладненько віно… Рік по шлюбі не зможе заснути від цього (Вільде, Сестри.., 1958, 455).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 435.