ЛАЗУ́РНИЙ, а, е, поет. Те саме, що лазу́ро́вий. Морем лазурним цвіте степ колективний без меж… (Сос., Близька далина, 1960, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 437.