ЛАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який служить, признач. для лакування.
2. перен. Який приховує, маскує недоліки. Треба проблематику стосунків молодих людей [на екрані] вирішувати таким чином, щоб вона не була лакувальною (Довж., III, 1960, 335).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 440.