ЛАНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до лано́к. Ой, на ланочку він весь день ходив. Грудкою гострою ніжку набив (Сто пісень.., 1946, 224); Було аж в очах ряботить. Ниви, нивки та ще й нивочки. Лани та ланочки (Жур., Вечір… 1958, 345).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 445.