Що oзначає слово - "ласкавець"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЛАСКА́ВЕЦЬ1, вця, ч.

1. заст. Благодійник (у 1 знач.). Ляхистан ухиляється від сплати харчу і не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (Тулуб, Людолови, II, 1957, 461).

2. нар.-поет. Коханець. Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить; за ним іде чорнявая, білі ручки ломить… Весь світ сходить, та не найде такого ласкавця! (Чуб., V, 1874, 317); Театру злий законодавець І перемінливий ласкавець Найчарівливіших актрис, Почесний опікун куліс, Онєгін наш уже в театрі (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 18).

ЛАСКА́ВЕЦЬ2, вцю, ч. (Bupleurum L.). Трав’яниста, переважно лісова рослина родини зонтичних з блідо-рожевими квітками. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав’язали ласкавців, васильків, чорнобривців (Кв.-Осн., II, 1956, 94); На горбах, на моріжках, .. на схилах горбів зеленіли кущі ласкавцю (Мур., Бук. повість, 1959, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 450.